Prudent New World

 Намірився читати 'Brave New World' Олдоса Гакслі. Спершу, як заведено, прочитав гамерицьку передмову від осьвіченої читачки-критикеси: які думки викликає твір? Далі передмова оксфордського доктора-прохвесора: що хотів сказати автор? Потім того-ж ученого ще переднєє слово: історія створення. А тоді вже передмова від автора: як-би я переписав роман, якби не було пізно.
Зрозуміло, чого передмови — не післямови. По мові слово ніхто не читатиме. А так можна вже не читати самої мови: змажка-конкуренція.
Читати чи не читати — вже-ж усе знаю, можна складати іспит? Думаю... й поки гортаю детектив Кенів Фолетів: до його ніхто не писатиме передмов.