Кисле слово

 Наші мовознавці (зразу слідком за московськими) довели, що на всім відомий харч треба казати "йогурт". Ну, довели собі й довели — нашим людям не першина: треба казати "йогурт", а вони кажуть "йогурт".
Але віддаймо честь нашим шановним "латинникам" і дізнаймося, чого це вони здумали морочити народні вуста. А от з'ясували, що в турецькім слові "yoğurt" наголос теперки припадає на другий (останній) склад. Вільним українцям повинно позичати чужі слова з належним наголосом — хто-ж проти такого опинатиметься! Скільки вже ми намучилися з тими черезмосковськими запозиченнями — гей, Одарко, годі, буде!
Але чи справді yoğurt привезели наші козаки з полону, як тую каву? Чи ми бува не запозичили слова в ангелян, читаючи їхні назви на новому крамі? Yogurt має наголос на складі першому. А це тому, що ангеляни запозичили слово тоді, коли він (наголос) іще там сидів. А турецьке "ğ" просто як змогли прочитали — написано-ж, що "ґ"!
Як звучить по турецькому теє слово? "Йоурт"! То, може, так і запозичимо?
Стривайте, а що воно таке? Чи-ж не кисляк? Чим воно від кисляка відрізняється? Ах, підродом молошнокислих бактерій?! То вже занадто, кисляк на бактерії не вдаря — кисне собі й кисне. А розрізняється за наличками — вони на лиці.