Українські угорці не бажають вивчати вкраїнської мови: навіщо, коли з кожного куточка привітно потеленькує рідна гутірка? Привезена ще з Уралу, вона через тисячоліття ще ніколи не зрадила. А вже мелодійна, а вже милозвучна! Коли таку мову знаєш, ні — коли таку мову носиш, якої ще може закортіть?! Не треба плахти, бо й в запасці гарно.
А угорської мови хто не розуміє, хто не тямить сказати? Хіба якийсь геть уже темний европеєць, недопечений. Тож, братове-вкраїнці, вчімся й ми угорської мови! Тоді зможем спочутливо послухать переказів та пісень за Magna Hungaria, Nagy-Magyarország.
Ми приперті до Европи одним великим народом і знаємо його мову, плачемо над його київськими билинами й піснями про війну. Але-ж і з европейського боку наш тин підпирають самі великі народи, малих там просто нема! Вивчаймо їхні мови, знаймо їхні міти! А свою мову маймо при собі для власних містерійних потреб.
Ми приперті до Европи одним великим народом і знаємо його мову, плачемо над його київськими билинами й піснями про війну. Але-ж і з европейського боку наш тин підпирають самі великі народи, малих там просто нема! Вивчаймо їхні мови, знаймо їхні міти! А свою мову маймо при собі для власних містерійних потреб.
Немає коментарів:
Дописати коментар