Отака вона теперки наша справжність — треба гостро поквапитися й пильно дожидати. Й дожидаючи, тим часом ізнов гаряче, аж піняво квапитися. На що квапитися, до чого? Поки не звісно, слід іще заждати.
Немає коментарів:
Дописати коментар