Бо думає лоб, щоб не був пустий отой живіт. А колись-же було й з його чоло. І щось значилося на чолі. Товстий живіт вдивляється в лоб пустим оком, а очі в лобі зорять, одчуваючи вільну воленьку за лямповими своїми лаштунками.
Немає коментарів:
Дописати коментар