Ось підібрав тоненьку книжечку, достотну копію з першотвору, виданого ще за авторового життя (тепер із "за життя" якось ліпиться означення "прижиттєвий"):
"І бачиться: гаї і тихі плавні
Спогадують ті золоті літа,
Як люд не знав ні спису, ні щита,
І війни спали, дикі і безславні."
Интеліґентнії люде: не викинули геть на сьміття, а тільки виставили з хати. Малоймовірно, але ану-ж комусь придаться цигарочку скрутити. Щось безслідно зникло на незліченних наших війнах.
Немає коментарів:
Дописати коментар