Я од'їздив

"Я од'їздив і оком астролога,

Допитувася в зір, яка дорога

Мене провадить у майбутні дні..."

То ще диво, що маю око астролога, а не повха, чи пак пільга, що цятками-очицями виглядає в полі найдрібнішого зеренця. Що до зір я звертаю свій зір. І навіть чую бренькання пізньої кітари й утішаюся її ледь чутним виграванням. Що долю свою прийняв, але ще не знаю її, що вона ще мені пригода-авантура — задивлена на зорі, загадкова, мандрована. А може й минеться ще?

"І Скорпій гас в красі своїй недобрій,

А друг Стрілець виносив по-над обрій

Сріблистий лук і приязні огні."