По каменю

"Візьми, сестро, піску жменю,

Посій ю по каменю:

Коли пісок вгору зійде,

Тоді брат з походу прийде.

Нема піску — хвиля змила,

Нема брата — куля вбила."

Чудотворна народня поетична простота, основа нашого сьвятого терпцю. Хто віддалився від цеї основи, може вже стрибонути в нове життя, де нема дурних сіяти пісок по каменю, щоб угору зійшов, де хвиля не змива й куля не б'є.