Паляниця просто хоче побути в обіймах голодного, щоб пригорнув, попестив. Щоб удихнув її духмяність, щоб оцінив її довершену круглину. А його навіть не їсти, а тлити кортить, ламати немитими руками ту легкість, ту добру випеченість. Шкод
а, що він, такий чутливий до її тонких принад, брутально голодний.
Немає коментарів:
Дописати коментар