Знаю одного старого затятого хвеминисту. Батько покинув колись родину, втікши сьвіт за очі від жінки дуже поширеного вкраїнського типу: руки в боки, серце з перцем, мокре рядно завсігди в готові. Як не качалкою, то присудом так черконе! Одно слово, Одарка Карасиха, а Карась дезертував, зламавши Артемовському всю наративу.
То вже син — truly a ladies' man: чого хоче жінка, того хоче й його маленький бог. Але погляди ті свої обстоює брутально, суто по чоловічому, не даючи иньшим їжачичам підступитися до викоханого ідеалу їжачихи. Легко знаходиться в ученій суперечці на гниле слово, не пошкодує й стусана. Ніби Гоголів Андрій Бульбенко, що заради панянки послав під три чорти все славне товариство.
Немає коментарів:
Дописати коментар