З гріхом не розлучаємося, бо він солодкий, бо є таємниця бажання гріха, такого здебільша простого, невибагливого, утертого в усіх своїх славлених "розкошах". Але бувають і миті розуміння, що гріх нікчемний, безпотрібний. І хоча ці миті сходять з якоїсь "загальної" високости, стосуються вони до охолоди серцю, втомленому чимось пекучим і таким окремим, що аж і гострим, попри свою тупість.
Немає коментарів:
Дописати коментар