У нашій мові "вражіння" — то ніби враза від ураження. Тоді як "імпресія" — то відбивок, витиск, відслід досьвіду. Для письменника, для мислителя нічого важливішого нема, як відбивати оті відбитки. До чого тут враженість читача, скажіть мені на милість? І хто письменник — мурівник, що мурує роман-мур на шляху перебіжних вражінь, щоб вони, заклопотані, розгепували собі замислені чола, чи ловець вражінь, що бігає за ними з сачком, а потім показує читачеві сіреньких нічних метеликів: "Вони такі рідкісні, друже!"? А той не вражений, без вражінь — нічого навіть на лобі накарбувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар