Хто не міг дати ради старим словам, зачинати говорити новими, ніби "своїшими слівми". І вже всі, з ученим невченим разом, хапають ті словиська, не можуть наїстися. Коли-ж та харч, одмітно від манни, надвечір псується й у животі.
Немає коментарів:
Дописати коментар