Час — то вже не річка, а ріка. Нічого нового тут не скажеш. Бо й час не новий. І ми в тій ріці — риби. Просто приділено нам у часі жити. Ми й пливемо, майже всі, не проти води. Але дихаємо таки повітрям і вміємо скидатися над водою, щоб побачити сьвіту поза підводяним безкраєм часового бачення. Виходить, ми живемо в утертій метафорі. Метафора обмежує, щоб показати більше.
Немає коментарів:
Дописати коментар