Трипільські біноклі, як хто ще не знає, то такі здвоєні горнятка невідомого призначення. Їх можна було-б іще назвати "далековидами", але біда в тім, що в ті біноклі далеко не видно. І близько теж — навіть дуба зеленого.
Як природжений трипілець, скажу, що ми, трипільці, в ті біноклі бачимо: з одного боку — нашу будущину, а з другого — наше минуле. І так усе знаємо, зазирнувши в трипільський бінокль. Спробуйте й ви: принаймні дізнаєтеся, чи ви трипілець. Як-що ви наш, то все побачите, але нікому не скажете. Побачивши, збагнете, чому.
Як природжений трипілець, скажу, що ми, трипільці, в ті біноклі бачимо: з одного боку — нашу будущину, а з другого — наше минуле. І так усе знаємо, зазирнувши в трипільський бінокль. Спробуйте й ви: принаймні дізнаєтеся, чи ви трипілець. Як-що ви наш, то все побачите, але нікому не скажете. Побачивши, збагнете, чому.
Немає коментарів:
Дописати коментар