Українці прочумуються після тяжкого чужомовного обмирання посеред раннього ранку рідномовної буденщини. Безгучно сновиґають сірі тіні, а вранішні вкраїнці ще захриплими голосами гукають до них робленою ангелянською, ніби ставлячи барвисті латочки на тьмяні спини ще не зниклих привидів. Незбагненне чарує, дає забуток, дарує надію: "Будь healthy, будь happy!".
Як-що не ментально, то хоч документально.
Як-що не ментально, то хоч документально.
Немає коментарів:
Дописати коментар