Остаточне завдання аглицького перекладря — переходити людям дорогу з повними відрами на щастя безпешного "володіння" агличанською мовою. Ах, тою вже ангелянською "володіють" усі — й ніхто нею не володіє. Вона охоче вдає із себе степову, лісову, польову й навіть болотяну бранку, але втікає, коли схоче, й завсігди прибіга до королеви. Чи до короля — то вже там хто на правоправнім троні.
Ото сиджу на заходах, сам собою наповнююся англійською гутіркою — звісно, що мовчки: виказування й висловлювання — то доля неврівноважених. А я собі врівноважений, врівноважуюся перекладом: перекладаю стрим на противагу, а противагу — на стрим.
Чому саме мене кликати, щоб прийшов помовчати? Я підливаю в порожні відра своєї безмовної повняви.
Ото сиджу на заходах, сам собою наповнююся англійською гутіркою — звісно, що мовчки: виказування й висловлювання — то доля неврівноважених. А я собі врівноважений, врівноважуюся перекладом: перекладаю стрим на противагу, а противагу — на стрим.
Чому саме мене кликати, щоб прийшов помовчати? Я підливаю в порожні відра своєї безмовної повняви.
Немає коментарів:
Дописати коментар