Колись у нас як було? Жіночка белебенить, як маком насипа, а дядько підважує кожне слово, як лопату чорнозему, далі гепне — й нехай уже так. А тепер поки ти стоятимеш з повною лопатою, роззявивши рота, тобі не маком, а твоїм-же чорноземом того рота наб'ють.
Ото чоловіки й засокотіли — аж молодиці не встигають, не то що перекладачі.
Ото чоловіки й засокотіли — аж молодиці не встигають, не то що перекладачі.
Немає коментарів:
Дописати коментар