Читаю відозву батька Махна — нічого вкраїнського, крім підпису "Батько Махно", в ній не знаходжу, аж читати нудно. Сам Махно — явище рідне, ніде поза Вкраїною не можливе, але вся відозва дихає важким духом "интеранаціоналізму", то-б-то, в істоті речи, псевдоґалактичної Великомосковщини ніби живцем видертої з гоголівських "Записок божевільного".
І оцей оселедець без усів гадючиться й нещадно душить нас уже триста років: спершу Гуляй-Поле як цілий сьвіт, а потім Усесьвіт завбільшки з Гуляй-Поле. А назва яка гомерична: гуляй-поле — дике поле!
Не дурно-ж український націоналізм мав конче зробитися "буржуазним", це "товариші" добре придумали: вкраїнська стихія прирікається на вічне заперечення вкраїнського логосу й вічне рабство в московского апейрона на теренах од Сяну до Дону. Щоб не панували оті браття у своїй сторонці...
І оцей оселедець без усів гадючиться й нещадно душить нас уже триста років: спершу Гуляй-Поле як цілий сьвіт, а потім Усесьвіт завбільшки з Гуляй-Поле. А назва яка гомерична: гуляй-поле — дике поле!
Не дурно-ж український націоналізм мав конче зробитися "буржуазним", це "товариші" добре придумали: вкраїнська стихія прирікається на вічне заперечення вкраїнського логосу й вічне рабство в московского апейрона на теренах од Сяну до Дону. Щоб не панували оті браття у своїй сторонці...
Немає коментарів:
Дописати коментар