Интелектуальне збочення в поезії зачіпає небагатьох. Зрештою, від поетів мало хто сподівається природньої интелектуальности. Й слушно.
А от интелектуальне збочення в прозі стало моднім. Починаєш читати й міркуєш: на віщо почувати, на віщо мислити? Он як корючить тих, хто досконало навчився почувати й думати!
В-останнє міркуєш пред порином у цілковиту кобзарську бездумність, в-останнє відчуваєш пред занурянням у рапсодійне безчуття.
А от интелектуальне збочення в прозі стало моднім. Починаєш читати й міркуєш: на віщо почувати, на віщо мислити? Он як корючить тих, хто досконало навчився почувати й думати!
В-останнє міркуєш пред порином у цілковиту кобзарську бездумність, в-останнє відчуваєш пред занурянням у рапсодійне безчуття.
Немає коментарів:
Дописати коментар