Літнє сьвято хвилозопиї

 Уже другий день завважую на молодицях сачки з видрукуваними на самих грудях значущими образами: то череп, то, навпаки, вродливіша за хазяйку жінка з губами як коралі. Замісць дивитися в лице самій молодиці, перехожий змушений глянути в вічі сутій смерті чи справжній красі.
Наша сьогочасниця здолала марність і даремність, рішуче відкинула гонорство й ванітність. Усім свої виглядом вона ніби промовляє до сьвіту:
— Так, я — тлінна, так, я — недосконала!
І навіть:
— Я — не вічна! Я — не гарна!
Правдиве сьвято вкраїнської хвилозопиї!