Московський погонич

 Сказано: де скарб ваш, там буде й серце ваше. От Гоголь, очевидно, мав українську душу. Але сиділа та душа над московським скарбом. Чи зворушилася ним, чи втішилася, чи наситилася, чи вдовольнилася? Оддай одвіт! Нема одвіту.
Тоді здавалося, що иньшого такого скарбу й нема на сьвіті. Не по плавнях-же козацьких шукати за своїм утопленим! Усі народи розбігаються, моря розступаються — летючою трійкою їде скарб у московській скрині. Але щось не веселий при йому погонич. Бо не дай Боже торкнутися ковчегу...