Самозрозуміло

 Голоскевич і навіть Ізюмов від слова "повінь" дають у родовому відмінкові звичайне для моїх сьогочасників "повен-і". Ну от бачте, — а ви боялися! Не страшний нам той Голоскевич!
У Кримського-ж, щирого прихильника наддніпрянської, а не галицької правди, родовий — "повен-и", ба навіть "повон-и" — з причини історичного "о", що виринає в непрямім відмінку.
Ото замісць утішливого суржика візьміть і мимохідь устроміть десь оте "повони". Насьміються так, як ніколи не реготалися з глузливої вашої мішанки.
То чи здорові ми мовно?