Людство не змінюється, отже, й не ліпшає. Змінюватися через випробу людяністю можна тільки особисто. Ми вчимося від людей, робимо щось через них і з ними, але кінець-кінцем перетворюємося тільки заходами власних надзвичайних зусиль — у мент докладання й іще на жменьку часу. Жменьку — лиш рукою сягнути й руку стиснути.
Надлюдство — нетривке й невисоке піднесення. Людство з своєю незмінністю й ненаправністю скоро повертається до нас і обіймає все. Тому пориватися доводиться безперервно. Як хто бажає...
Немає коментарів:
Дописати коментар