Український... От чуєте ви цей славний прикметник, як звучиться, й що вам тоді спадає на думоньку? Гм,гм... А наратив? Чи здається він вам одразу вкраїнський, як наратив? А вже-ж, що ні? Дак коли-ж тут цілі конхверенції присьвячуються нічому иньшому, як українському наративові. Треба коло входу поставити кого доитливого, журналистого, чи що, й питати: а що для вас наратив? Оповідання, оповідь, оповідь, розповідь, повість? Чи не повістка, бува? "Таке вигадаєте," — вишкіриться вчений. "Повістка, це аґенда, це вже звикли. Чи від ТЦК щось таке. А повістки ніхто й не второпа. Я й сам, сама, саме, грішне, не знаю. А то вже показник.
Отака вийде вкраїнська повістка. А наратива виходить і ширша, й глибша, й повніша суто вкраїнського туману.
Немає коментарів:
Дописати коментар