У нас як хто загадається, втопить очі в душу, то зразу скажеться, що зажурився. "Чого зажурився?", — спитають. А й справді: де до думки прихилився, там і жаль-туга обійма. Ззаду обійма, поки над думкою хилишся. Тому люде не полюбляють думку гадати. Добре, що нашими часами вже не треба думати, а тільки слухати й дивитися.
Немає коментарів:
Дописати коментар