Дон Кіхот був мудрий чоловік, хоч і божевільний. А може саме тому, що віддався на Божу волю. Він кидався саме на вітряки, що могли підхопити нападника на свої крила, піднести, дати чуття лету. Справді нестямний лицар, іще, боронь Боже, кинувся-б у нас на якийсь український млин. І млин-селянин сумлінно затягнув-би завзятого своїм невблаганним колесом у ковбаню, туди, де тиха вода греблю рве.
Немає коментарів:
Дописати коментар