Письменник де-який що хоче ззість і потім десь накладе свого. І зовсім не сором — це-ж так натурально. Вони, такі, в душі — редакторове, а надто як трапиться ще й поет. Переписують, бо хто-ж потрапить письменніше списати, як письменник? А поетичніше, як поет? Гріх і подумать. А перекладати перекладене, балакати мовленим — ані трохи не гріх. А нетямущі люде брешуть, що плагіят. Геть і слово якесь не наше! Це пересьпів — от як приміром хтось собі сьпівав, а ти приступився й творчо плюнув йому межи очі. Ще й додав розгонистого, виляскуватого акапельного по пиці ляща.
Немає коментарів:
Дописати коментар