В господі тій і комин, і камін,
І стільки мін і ще раз стільки мин —
Лиш міни сновиґають угорі,
А мини залягають до пори.
І стільки в тій оселі пильних змін!
Як кін, довкола комина камін
Кружляє, бо ховає прикрий знак,
Що вчора коло його хтось укляк.
Як закаблуки цокають чарки,
Каблучки в пломінь скачуть із руки —
А гостра стежа бачила усе
Й знаття-сьміття із хати понесе
Надвір, де сьвіт на місці хатніх змін
Лиш чорний комин бачить і камін
Як позіх часу, що твоє ковтнув,
А бреше, що не чув, як проминув.
Немає коментарів:
Дописати коментар