Чи ми відаємо звідки й як приходить оте пригноблення? Знаємо, з якими подарунками йде, з яким почтом, як тоді надворі буває, але кудою йде — ні, не відомо. Тому й зупинити пригноблення годі: не ті двері, не ті вікна, не ті краї забиваються — а стоять забиті. Пережити, покаятися й знов виглядати.
Немає коментарів:
Дописати коментар