Дурень думкою багатіє — лежить на печі та й гадає: "Як лягти на піч, то вона зігріє. Як лягти на лаву, дерево нагріється, а ти задеревієш. Як напалити пічку, то вона пригорне. Як запалити лавку, то згорить і хату тобі спалить. А піч стоятиме, ще й зігріється коло неї погорілець. Лавка — річ у космосі хати. Піч — то її вогненна душа. Як той космос димом здиміє, розогніла душа полетить собі в сьвіт широкий. Не дурно-ж і народ каже: не в тім річ, що в хаті піч — то біда, як нема."
Немає коментарів:
Дописати коментар