Клопота з "кропотою"

Як що треба робить, зразу кажуть, а потім і пишуть: "Це потребує кропіткої праці." Чули, читали? То в нас од "кропоты" пішло, чужого слова, своїм невідомого. Але кому це вадить? Наїдаються. Адже-ж і "копоткій", "копотный", "копотливый" — незнані чужі слова. Але в нас схоже єсть — "копіткий". Що-правда, менталітет був колись такий, що копітка праця здавалася забарна, клопітка, марудна, млява, а зовсім не пильна й не ретельна. Тому й не кажуть і досі "копітка", а бурчать, що кропітка.