субота, 16 травня 2020 р.

Напослідок

Я завсігди виходив на перебіжку, як добрі люде виходять на город: у заслужених лахах, що мали сконать у праці. Бо для нас, интеліґентів, біганина  така сама робота, як для городника город.
Мене тоді, що-правда, як у бігу, як і коло землі бачили не часто-густо. Тому мабуть моя жінка сьвято терпіла те старцювання.
Але тепер поклала край, живосилом перевдягши в ошатне атлетичне вбрання. Бо я так ніде не буваю, лиш гасаю що-днини як той солоний заєць  в люде не вибиваюся, а тільки вибігаю. То мушу вже наостанку пошануватися.  

Немає коментарів:

Дописати коментар