Я колись так багато писав за церкву, віру, християнство, що й дотепер іще публікую ті дописи. Вони, звісно, нікого не цікавили й не цікавлять, але не в тому річ - мені самому втішно. Чоловік я темний і недотепний, а ті дописи доладні такі, певні. Тепер-би я нічого того й не зачіпав - нехай собі! Така непевна настала доба. Церква? Лиш навпомацки, бо й сьвічка не сьвітить. Віра? Мовчи, глуха, менше гріха. Християнство? Ну... разом нас багато чи щось таке.
Дивно, однак, що панотецтво нічим тим не журиться ані трохи. Ми-ж аматори, а вони фахівці. Ото мабуть саме тому, що фахівці. Вік майстра короткий, прикро людський, але він уміє жити церковними тисячоліттями. Вже їх є цілих два. А що, взавтра апокаліпсис? То так і в книжці написано. І давно написано. І що?
Дивно, однак, що панотецтво нічим тим не журиться ані трохи. Ми-ж аматори, а вони фахівці. Ото мабуть саме тому, що фахівці. Вік майстра короткий, прикро людський, але він уміє жити церковними тисячоліттями. Вже їх є цілих два. А що, взавтра апокаліпсис? То так і в книжці написано. І давно написано. І що?
Немає коментарів:
Дописати коментар