Намагаюся здумати, як Сервантес пише "Дона Кіхота" й, пишучи, регочеться. Дуже кумедна виходить дурничка! Всі персонажі сьмішні, як у "Швейкові", й нікого а ні трохи не шкода. От коли будуть готові "Мандри Персилесові та Сіґізмундини", читачі розчуляться, здіймуться духом і заплачуть, птахами висячи над своєю полишеною ницістю.
Немає коментарів:
Дописати коментар