Пригадую часи, коли люде з Київщини хвалилися, що вони з самого Київа будуть. І що далі від київського середмістя балакалося, то впевненіше говорилося. Київ здалеку ширшав і вбирав у себе все.
Настала пора киянам казати, що вони з Київщини. Ну, справді — який Київ, звідки ви його бачили? Все те далеке, як Кий, навіть без Щека та Хорива, не мовлячи й слова за пригорнену брилами Либідь.
Настала пора киянам казати, що вони з Київщини. Ну, справді — який Київ, звідки ви його бачили? Все те далеке, як Кий, навіть без Щека та Хорива, не мовлячи й слова за пригорнену брилами Либідь.
Країна — Київщина! Хто тут житиме — Сьвятий знає. Нас не покличуть, але, може, хоч не проженуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар