Українська мова — як скринька з розсипаними барасулями, блискавками, дутками, женьчугами, крівавницями, намистами, пацьорками, січками, смілками: серце красунине щось знає, щось пам'ятає, щось примхливо добирає й припасовує. А на щось і супиться ні за віщо.
Немає коментарів:
Дописати коментар