Комусь треба докладати сили, щоб бути поміченим. Комусь доводиться докладати зусиллів, щоб бути непомітним. У дитинстві мама казала на пересторогу чи то совіцькому мені, чи то совіцькій собі:
— Ти ніколи не зможеш стати непримітним, ніколи не заховаєшся!
Але я жив і так, і так. Тільки в літах почав помічати, що на те, щоб бути поміченим, треба класти де-далі, то все більше зусиллів, а на те, щоб бути незавважним — де-далі, то все менш.
— Ти ніколи не зможеш стати непримітним, ніколи не заховаєшся!
Але я жив і так, і так. Тільки в літах почав помічати, що на те, щоб бути поміченим, треба класти де-далі, то все більше зусиллів, а на те, щоб бути незавважним — де-далі, то все менш.
Немає коментарів:
Дописати коментар