У дуплищі совісти любить оселятися заздрість. Бо совість усе дивиться в дупло, в стовбур, у корінь, а це-ж дуже нудно! От заздрість визира на сьвіт Божий — хоч і не весело, а на сонце визира. І так де-який чоловік і сам до ладу не зна: чи в його там совість, чи в його там заздрість...
Немає коментарів:
Дописати коментар