Два Григорії, Квітка та Косинка (теж квітка, пророчий плакун верболистий) народилися на Григорія, як-раз у переддень і, вкраїнським звичаєм, так і охрестилися. Перший написав для другого першу вкраїнську книжку — "Конотопську відьму". Обидва мали нахил до акторства та малої прозової хворми, любили церкву. Квітка знав Сковороду та Шевченка, а Косинка знав Квітку — й досить того. Особливої осьвіти (університецької чи що) письменники не мали — це врятувало їх од багатьох дурниць.
Квітка помер собі сам, визнаний од цілого Харкова в усіх своїх мислимих талантах. Косинку теж визнали за вкраїнський талант — і розстріляли під справжнім прізвищем Стрілець 1934-ого року, бо тоді щирий хист тільки так і визнавали.
Взавтра Григорія чудотворця — пом'янем.
Взавтра Григорія чудотворця — пом'янем.
Немає коментарів:
Дописати коментар