Перекладницький цех не визнає жадних авторитетів, бо перекладницький фах не є авторитетний. Хоч скільки хоч говори за надзвичайну интелектуальну спроможність, що потребується для перекладу та збуджується ним, а все-ж одно діло шити, а друге — перелицьовувати. Коли поважний, од усіх боязко шанований лорд-перекладар каже, що до його "претенсій ніколи не було", я собі думаю: та невже-ж ти й правди ніколи не сказав?!
Отже я не авторитетний мовознавець, бо перекладник. Але й сам мовознавчих авторитетів не визнаю. Усі мої авторитети за свій авторитет наклали не тільки головами, але й працями.
Чому їх не перевидають? А тому, що, поки вони лежали мертві, повстала нова школа — злагідна кажучи, угодовська. Чи пак лакейська, льокайська, лакеювата, лакизувата? Ет, шкода, що нема таких слів! От і верстак показує червоним, що нема. А колись були...
Колись довелося годити крівавим, а тепер догоджають влекшеним носіям. Цікаво, чи можна так сказати?..
Отже я не авторитетний мовознавець, бо перекладник. Але й сам мовознавчих авторитетів не визнаю. Усі мої авторитети за свій авторитет наклали не тільки головами, але й працями.
Чому їх не перевидають? А тому, що, поки вони лежали мертві, повстала нова школа — злагідна кажучи, угодовська. Чи пак лакейська, льокайська, лакеювата, лакизувата? Ет, шкода, що нема таких слів! От і верстак показує червоним, що нема. А колись були...
Колись довелося годити крівавим, а тепер догоджають влекшеним носіям. Цікаво, чи можна так сказати?..
Немає коментарів:
Дописати коментар