Пам'ятний у нашій історії Валуївський обіжник, що, по суті, визначав долю вкраїнства на повних 42 роки, був безпосередньо викликаний спробою Пилипа Морачевського видати сьвій переклад Євангелії. Цим актом і чином Російська імперія заперечувала наш народ як християнський, вартий окремої проповіди.
Документ тонко натякає на елітарність української мови й рівнолежно з тим цілком заперечує саме її існування. Українське декретується як poesia ermetica, як данайський (польський) дар, троянський огир, що його завертають і заводять до галицької стайні.
Обіжник рішуче заперечує проти профанного істнування нашої мови (й культури): якісь чисельні малороси компетентно сьвідчать, що нічого такого в народі "не было, нетъ и быть не можетъ."
Герметичний аспект Валуївського універсалу дається взнаки й досі: хто з нас, хлопоманів, десь-колись не почувається так, ніби його не було, нема й бути не може, й не питає себе:
— Господи, невже мене вигадали поляки?
Документ тонко натякає на елітарність української мови й рівнолежно з тим цілком заперечує саме її існування. Українське декретується як poesia ermetica, як данайський (польський) дар, троянський огир, що його завертають і заводять до галицької стайні.
Обіжник рішуче заперечує проти профанного істнування нашої мови (й культури): якісь чисельні малороси компетентно сьвідчать, що нічого такого в народі "не было, нетъ и быть не можетъ."
Герметичний аспект Валуївського універсалу дається взнаки й досі: хто з нас, хлопоманів, десь-колись не почувається так, ніби його не було, нема й бути не може, й не питає себе:
— Господи, невже мене вигадали поляки?
Немає коментарів:
Дописати коментар