Чехів пише в листі від 11-ого травня 1888 року з міста Сум: "Народ усе ситий, веселий, говіркий, дотепний. Мужики тут не продають ані масла, ні молока, ні яєць, а їдять усе самі — ознака добра. Старців немає. П'яних я ще не бачив, а матірщину чути дуже рідко, та й то в хвормі більше-менше мистецькій".
Який сьвітлий сум! Як хочеться повернутися до Сум, де всі ситі та веселі, по добрячому кидають дотепи рідною, несовіцькою ще мовою! Де мужики поважно сидять по веселих селах і вечеряють своїм добром, нічого, навіть батьківщини, не продаючи. Де старців немає, а п'яних не видно. І де мистецьки матюкається самий тільки Лесь Подерв'янський.
Який сьвітлий сум! Як хочеться повернутися до Сум, де всі ситі та веселі, по добрячому кидають дотепи рідною, несовіцькою ще мовою! Де мужики поважно сидять по веселих селах і вечеряють своїм добром, нічого, навіть батьківщини, не продаючи. Де старців немає, а п'яних не видно. І де мистецьки матюкається самий тільки Лесь Подерв'янський.
Немає коментарів:
Дописати коментар