Знов заходився коло свеї польської — кортить уже заговорити, як шляхтичеві на соймі: "Небораки (королі) мовчки панували. Сейми, сеймики ревіли, сусїди мовчали." Заговорю чи ні — поки ще не ясно, а от знадобів до порівняння й вирізняння рідної мови з-межи сусідніх поназбиралося вже чималенько. То вже спостерігаю — переважно мовчака.
Ось, до речи, й приклад із лекції: "Smutny profesor je smaczną kanapkę." Тут у навчальній фразі відбивається навчителева драма: от і заробля на смашного накладанця, а на серці смутно — не дає спокою духовність. То вже їсть і смашно їсть, але так сумно-сумно. "Кого й на що я напутив", — дума неборак, — "щоб заробити не цеє їдло?"
Немає коментарів:
Дописати коментар