Голод за море гонить. А ви гадали, що жене, — ну, так і жене. А я все думав: куди то всі повтікали-поділися? А за море — голод повиганяв. У нас тут ув Україні, історія щось геть не хоче мінятися — ні сама не хоче й ні з ким не кортить. А шусть за море — й зовсім иньша тобі парадигма, чи як її. Поки сидиш невиволокою, на віку доведиться варити й у глеку. Й особисто я більше люблю в глеку. Й сидів-би в глеку, як той восьминіг, — унутрішня собі еміґрація.
Немає коментарів:
Дописати коментар