Всенька робота, що тепер є, валиться на сірого, тільки сіре й везе. Давно не бачено, щоб поралося щось яскраве чи біле, сьвяточне. За чорну потугу ніби думається, але й зло, й наруга, й налога — якісь сірі-сірісінькі. Це називається адекватність. Чуже слово, й добре, що незрозуміле: то вже темніше хоч трохи. Ну, хай уже буде до-рівне. Дорівнюєм сірому.
Немає коментарів:
Дописати коментар