Поки без кличного відмінку: може не зчується, не озоветься. Ще спека лежить на голові, Хома не про теє дбає. Одинадцятий поверх без сьвітла, а все не село, то вже без коромисла
— водичка тече. Хома міцніє на сходах: був трохи непевний, а став вірний.А тим часом ув Арктиці вже розсвербілося московському Морозові-воєводі. Через гаряче підсоння й прийдешньої зими чалапатиме він рідким болотом, хлюпатиме по баюрах. Але прийде, Хомо, — так і знай! То вже наперед держися.
Немає коментарів:
Дописати коментар