Фактичні спеціялісти

В українській мові, здається, немає власного слова на "дилетанта", "аматора". "Любитель"? Ну, це занадто лагідно. "Попсуй-майстер"? Занадто жорстоко. Ота любов робити те, чого не вмієш і не здолієш, ота охота гірше неволі. Як назвав-би нерод аматора-хлібороба, дилетанта-коваля? Ледащо та й годі.

Коли-ж ми оце маєм ціле громадянство аматорське — ще коли-б тільке письменство, режисерство, ораторство, то нехай собі. Усе дилетує-аматорить, все робить те, чого не вміє й не навчиться, все спитується, наміряється, наважується.

От і виходить, що ми — лава фактичних спеціялістів. І тут без чужих слів не обійдеться, бо своєю дастьбі. Пораємо кожний чуже.