неділя, 9 травня 2021 р.

На підгній

 Я иноді здаюся собі старою грушею — он вони які високі та міцні ще навіть у Київі стоять, саме в цьвіту: багато квіту й безліч буде грушок. Як почнуть падати, то гупатимуть так, ніби десь під землею б'ється заховане серце. Така росла в дворі Шевченків, така стояла поміж Кайдашів.
Але до тих терпких грушок праці треба прикласти чимало  колись уміли люде, терпіли, витресувані були. А вже тепер що-ж? Хай гупають, хай б'ються  добре буде на підгній.



Немає коментарів:

Дописати коментар