От приходить чоловік на гору свого живота й дивиться: так оце сюди все неслося, все йшло й мене вело! Отут уся моя праця, всі добра мої: прижите, прироблене й навіть прогайноване — осьдечки воно лягло. Привела доріженька, на купоньку вивела — все на купі й лежить. А з купи небо видно й знати, що воно не просто собі лежить, а летить кудись кім'яхом. І ти в тих бджіл — матка.
Немає коментарів:
Дописати коментар